ЧОМУ?

Ми живемо в час турбулентності. Навколо нас відбуваються постійні перетворення. Одні громади стають заможними, інші вимирають, в одних бізнес зростає, в інших банкрутує, суспільства розпадаються, навіть цілі країни зазнають економічного колапсу. Доки все це триває, ми продовжуємо вірити в контроль. Контроль на підприємствах та у громадських організаціях, політиці, громадах, церквах та школах. Однак ширша картина несе важливе повідомлення для нас: всесвіт самоорганізований. Хаос, розгубленість і конфлікт – це частина постійних творчих процесів.

Трансформаційні явища в світі зачіпають також громади та організації, перед якими стоїть незмінна задача: забезпечувати собі належне місце у світі, що постійно змінюється. Конференція пропонує подивитись на самоорганізацію як на ефективний засіб забезпечення місця під сонцем…

Кримська весна розвитку – ініціатива Ресурсного центру ГУРТ, спрямована на пошук однодумців з середовища лідерів місцевих громад, інститутів громадянського суспільства, соціальних інвесторів та експертів задля свідомої та успішної України, де громадянське суспільство гарантує гідність, впевненість та довіру поміж громадянами на місцевому та національному рівнях.

ХТО?

Організатор: Ресурсний центр ГУРТ  (Україна)

Співорганізатор: boscop eg (Німеччина)

Фасилітатор: ДжоТьопфер (Німеччина)

Учасники: соціальні інвестори, лідери місцевих громад та інститутів громадянського суспільства, експерти та практики самоорганізації з різних країн світу

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

17.05.2012
до 15:00 – заїзд та реєстрація
15:00 – відкриття конференції
16:30 – 18:00 – робоча сесія
19:00 – дружня вечеря

18.05.2012
09:00 – 12:00 – робочі сесії
12:00 – 15:00 – сієста
15:00 – 18:00 – робочі сесії

19.05.2012
09:00 – 12:00 – планування  дій
12:00 – 15:00 – сієста
15:00 – екскурсійна програма
18:00 – ігриста феєрія

20.05.2012
Від’їзд учасників

ЯК ВЗЯТИ  УЧАСТЬ?
Реєстрація учасників відкрита за адресою: vesna.gurt.org.ua. Розмір реєстраційного внеску для учасників з України 3500 грн. (при сплаті до 20.04.2012 р.) та 3850 грн.(після 20.04.2012 р.). Реєстраційний внесок покриває вартість участі у конференції, пакет матеріалів учасника, перерви на каву, дружню вечерю, ігристу феєрію та відвідування Лівадійського палацу. Проживання та додаткове харчування учасники можуть обрати для себе самостійно. На вимогу, організатори готові допомогти з бронюванням проживання та додаткового харчування.

Ось що розповідали про нью-йоркську підземку:

«Вистоявши нескінченну чергу за жетоном, я спробував опустити його в турнікет, але виявив, що монетоприймач зіпсований. Поруч стояв якийсь волоцюга: поламавши турнікет, він вимагав, щоб пасажири віддавали жетони особисто йому. Один з його дружків нахилився до монетоприймача і витягав зубами застряглі жетони, покриваючи все слиною. Пасажири були занадто налякані, щоб сперечатися з цими хлопцями: «На, бери цей чортовий жетон, яка мені різниця!» Більшість людей минули турнікети безкоштовно. Це була транспортна версія Дантового пекла ».

Місто було в заручниках найлютішої епідемії злочинності у своїй історії.

Але потім трапилося незрозуміле. Досягнувши піку до 1990-го року, злочинність різко пішла на спад. За кілька років кількість вбивств знизилася на 2/3, а число тяжких злочинів – наполовину. До кінця десятиліття в метро відбувалося вже на 75% менше злочинів, ніж на початку. З якоїсь причини десятки тисяч психів і гопників перестали порушувати закон.

Що сталося? Хто натиснув чарівний стоп-кран і що це за кран?

Його назва – «Теорія розбитих вікон». Канадський соціолог Малкольм Гладуелл в книзі «Переломний момент» розповідає:

«Розбиті вікна» – це дітище криміналістів Уїлсона і Келлінг. Вони стверджували, що злочинність – це неминучий результат відсутності порядку. Якщо вікно розбите і не засклено навзамін, то прохожі вирішують, що всім наплювати і ніхто ні за що не відповідає. Незабаром будуть розбиті і інші вікна, і відчуття безкарності розповсюдиться на всю вулицю, посилаючи сигнал всій окрузі. Сигнал, що закликає до більш серйозних злочинів».

Гладуелл займається соціальними епідеміями. Він вважає, що людина порушує закон не тільки (і навіть не стільки) через погану спадковість або неправильне виховання. Величезний вплив на неї робить те, що він бачить навколо. Контекст.

Нідерландські соціологи підтверджують цю думку. Вони провели серію цікавих експериментів. Наприклад, такий. З велосипедної стоянки біля магазину прибрали урни і на рулі велосипеда повісили рекламні листівки. Стали спостерігати – скільки народу кине флаєри на асфальт, а скільки посоромиться. Стіна магазину, біля якого припарковані велосипеди, була ідеально чистою.

Листівки кинули на землю 33% велосипедистів.

Потім експеримент повторили, попередньо розмальовавши стіну беззмістовними малюнками. Насмітили вже 69% велосипедистів.

Але повернемося в Нью-Йорк в епоху дикої злочинності. У середині 1980-х в нью-йоркському метрополітені помінялося керівництво. Новий директор Девід Ганн почав роботу з … боротьби проти графіті. Не можна сказати, що вся міська громадськість зраділа цьому. «Слухай-но, займися серйозними питаннями – технічними проблемами, пожежною безпекою, злочинністю… Не витрачай наші гроші на дурниці!» Але Ганн був наполегливий:

«Графіті – це символ краху системи. Якщо починати процес перебудови організації, то першою повинна стати перемога над графіті. Не вигравши цієї битви, ніякі реформи не відбудуться. Ми готові впровадити нові поїзди вартістю в 10 млн. доларів кожен, але якщо ми не захистимо їх від вандалізму – відомо, що вийде. Вони протримаються один день, а потім їх спаскудять».

І Ганн дав команду очищувати вагони. Маршрут за маршрутом. Кожен чортів вагон, кожен божий день. «Для нас це було як релігійне дійство», – розповідав він пізніше.

Наприкінці маршрутів встановили мийні пункти. Якщо вагон приходив з графіті на стінах, малюнки змивалися під час розвороту, в іншому випадку вагон взагалі виводили з експлуатації. Брудні вагони, з яких ще не змили графіті, ні в якому разі не змішувалися з чистими. Ганн доносив до вандалів чітке послання.

«У нас було депо в Гарлемі, де вагони стояли вночі, – розповідав він. – У першу ж ніч з’явилися тінейджери і заляпали стіни вагонів білою фарбою. На наступну ніч, коли фарба висохла, вони прийшли і обвели контури, а через добу все це розфарбовували. Тобто вони працювали 3 ночі. Ми чекали, коли вони закінчать свою «роботу». Потім ми взяли валики і все зафарбували. Хлопці засмутилися до сліз, але все було закрашено знизу доверху. Це був наш месиджів для них: «Хочете витратити 3 ночі на те, щоб спотворити поїзд? Давайте. Але цього ніхто не побачить»…

У 1990-му році на посаду начальника транспортної поліції був найнятий Вільям Браттон. Замість того, щоб зайнятися серйозною справою – тяжкими злочинами, він наполегливо взявся за… безбілетників. Чому?

Новий начальник поліції вірив – як і проблема графіті, величезне число «зайців» могло бути сигналом, показником відсутності порядку. І це заохочувало вчинення більш тяжких злочинів. У той час 170 000 пасажирів пробиралися в метро безкоштовно. Підлітки просто перестрибували через турнікети або проривалися силою. І якщо 2 або 3 людини обманювали систему, решта (які в інших обставинах не стали б порушувати закон) приєднувалися до них. Вони вирішували, що якщо хтось не платить, вони теж не будуть. Проблема росла як лавина.

Що зробив Браттон? Він виставив біля турнікетів по 10 переодягнених поліцейських. Вони вихоплювали «зайців» по ​​одному, одягали на них наручники і шикували в ланцюжок на платформі. Там безбілетники стояли, поки не завершувалася «велике полювання». Після цього їх проводжали в поліцейський автобус, де обшукували, знімали відбитки пальців і пробивали по базі даних. У багатьох при собі виявляли зброю. У інших виявилися проблеми з законом.

«Для копів це стало справжнім Ельдорадо, – розповідав Браттон. – Кожне затримання було схоже на пакет з поп-корном, в якому лежить сюрприз. Що за іграшка мені зараз попадеться? Пістолет? Ніж? Є дозвіл? Ого, та за тобою вбивство!.. Досить швидко погані хлопці порозумнішали, стали залишати зброю вдома і оплачувати проїзд».

У 1994 році мером Нью-Йорка був обраний Рудольф Джуліані. Він забрав Браттона з транспортного управління і призначив шефом поліції міста. До речі, у Вікіпедії написано, що саме Джуліані вперше застосував Теорію розбитих вікон. Тепер ми знаємо, що це не так. Тим не менш, заслуга мера безсумнівна – він дав команду розвинути стратегію в масштабах всього Нью-Йорка.

Поліція зайняла принципово жорстку позицію по відношенню до дрібних правопорушників. Заарештовували кожного, хто пиячив і буянив у громадських місцях. Хто кидав порожні пляшки. Розмальовував стіни. Стрибав через турнікети, клянчив гроші у водіїв за протирання скла. Якщо хтось мочився на вулиці, він вирушав просто до в’язниці.

Рівень міської злочинності став різко падати – так само швидко, як у підземці. Начальник поліції Браттон і мер Джуліані пояснюють: «Дрібні і незначні, на перший погляд, провини служили сигналом для здійснення тяжких злочинів”.

Ланцюгова реакція була зупинена. Наскрізь кримінальний Нью-Йорк до кінця 1990-х років став найбезпечнішим мегаполісом Америки.

Чарівний стоп-кран спрацював.

Оригінал взято тут http://ayrat-galiullin.livejournal.com/65038.html
—
А тепер пройдімося по своїх під’їздах, дворах, підворотнях, вулицях… багато що стане зрозумілим.

Річка Смотрич, що проходить свій шлях через скелясті Товтри. Прадавні земляні вали, Старослов’янське поселення, звідки відкривається неперевершений краєвид. Купання у швидких річкових водах. А на додачу – екскурсія у супроводі пана Миколи, який облаштував хижу з каміном та балконом на дереві на висоті 17 метрів, що на крутому березі Смотрича.

Пан Микола привідкриє завісу часу прадавнього, познайомить таємними місцинами, рідкісними рослинами, покаже зоряний світ з хатини на дереві, яка до того ж виконує функції невеличкої астрономічної обсерваторії.

17 грудня 2011 року

Порядок денний

1. Звіт про діяльність Фонду «Стара Волинь» за 2010-2011 р.
2. Вибори Президента Фонду «Стара Волинь».
3. Вибори Координаційної Ради  Фонду «Стара Волинь».
4. Творення плану діяльності на 2012-2013 рр.
5. Оновлення складу дійсних членів Фонду «Стара Волинь»
6. Майстер клас успіху «Грицівські витріщаки».
7. Вітання і партнерства. Безпрограшна  лотерея.

Присутність усіх дійсних членів Фонд Сталого Розвитку «Стара Волинь» є обов’язковою.

До  участі запрошуються також учасники проектів Фонду «Стара Волинь», Корпусу  Волонтерів, представники громад, партнерських та зацікавлених організацій.

Формат  обговорення: «Вільний мікрофон».

Формат  участі: «Самоорганізація».

Якщо у вас виникли запитання, пропоизиції чи бажаєте поділитись своїми побажаннями – скористайтесь формою зворотнього зв’язку. Ваші думки завжди цінні для нас.

що відбудеться 28-30 листопада 2011 року у м.Познань, Польща.

Україна має стати повноцінним  партнером Європейської спільноти саме завдяки  культурним, природним  і організаційним перевагам сільських  громад. Громади стало  розвиваються і стають надійним фундаментом  для попередження глобальних екологічних, соціальних і економічних  потрясінь.

Учасники  Конференції «Сталий розвиток сільських  громад – європейський вимір України», яка відбулася 05 листопада в смт Гриців Шепетівського району Хмельницької області, дбаючи про забезпечення гідних умов життя для жителів сільських громад України, піклуючись про зміцнення громадської злагоди, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім, та прийдешніми поколіннями,

звертаються до Форуму східного партнерства з  наступним:

1. Ми готові, відповідно до технічних та організаційних можливостей, брати активну участь  у реалізації мережевих проектів, направлених на сталий розвиток сільських громад України та країн Східного Партнерства.

2. Пропонуємо  налагодити постійний обмін інформацією  щодо передових практик, нормативних  актів та методичних матеріалів з  питань сприяння розвитку сільських  громад.

3. Проводити активну роботу для залучення  громадськості у вдосконаленні  державної політики в аграрному  та продовольчому секторі, особливо що стосується сталого розвитку сільських  громад та територій.

4. Запрошуємо  експертів та представників Європейської спільноти до співпраці у формуванні місцевих, регіональних та міжрегіональних  програм з питань покращення соціального, економічного та екологічного стану сільських територій. Програм, які широко обговорюються громадськістю, затверджуються в установленому законом порядку місцевою, регіональною та/чи національною владою і підтримуються бізнесом в їх реалізації.

5. Пропонуємо  співпрацю по вивченню проблематики сільського розвитку у пострадянських країнах і сприяти реалізації місцевих ініціатив.

6. Вбачаємо  за необхідне організацію просвітницької, культурно-пізнавальної та роз’яснювальної  роботи щодо принципів сталого розвитку, особливо серед молоді.

7. Готові співпрацювати по залученню, підготовці та координації діяльності Волонтерів – організаторів Громад, що вмотивовані розвивати сільські громади та обізнані в налагодженні комунікацій як всередині громади, так і назовні з використанням інноваційних технологій, стратегічного планування, реалізації проектів та формуванні партнерств.

Сільські  громади України є унікальним сховищем і оберегом традицій життя в гармонії з природою, гарантом економічної і соціальної стабільності. Ніякі глобальні економічні та політичні потрясіння поки-що не змогли зруйнувати правічну любов  українців до Землі і повагу до хліборобської праці. Саме тому Мережа сільських громад, які стало розвиваються, стає основою майбутнього добробуту і соціальної стабільності.

Так сталося, що назва  конференції (Сталий розвиток сільських громад України – європейський вимір) була змінена її учасниками уже на початку роботи. Це дало поштовх до зміни парадигми обговорень і висновків. Україна має стати повноцінним партнером Європейської спільноти саме завдяки культурним, природним і організаційним перевагам сільських громад. Громади стало розвиваються і стають надійним фундаментом для попередження глобальних екологічних, соціальних і економічних потрясінь.

Українська  сільська громада, як носій і хранитель  природного і традиційного здорового  способу життя – є сама по собі сталим і самодостатнім соціальним утворенням, в якому людина має усі можливості жити і розвиватися гармонійно. Громади розглядалися в контексті: економічному, територіальному, адміністративному, інституційному та соціально-культурному.

На  Конференції у Грицеві було представлено досвід проектів, реалізованих і тих що реалізуються провідними громадськими організаціями та міжнародними інституціями, органами державної та регіональної влади та місцевого самоврядування, вітчизняними та міжнародними бізнесовими структурами:

• Фондом  Сталого Розвитку «Стара Волинь»
• ГО «Європейський діалог»
• ГО  Асоціація «Відродження Грицева»
• Миколаївським Фондом ЛАСКА «Сприяння економічним  і соціальним реформам»
• ГО  «Подільська агенція регіонального  розвитку»
• Проектом  ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»
• Проектом «Бібліоміст»,  Міжнародної ради з наукових досліджень та обмінів IREX
• Корпусом  Миру США в Україні
• Агентством США  з міжнародного розвитку USAID
• Міністерством аграрної політики та продовольства Україн
• Агрокорпорацією «Сварог Вест Груп»
• Хмельницькою  обласною державною адміністрацією та обласною радою
• Дніпропетровською районною радою
• Центр розвитку «Простір» м.Хмельницький
• Товариством «Зелений хрест»
• Ансамблем автентичного співу «Веселиха» с.Михайлючка
• Товариством ім. Черняховського с.Нове Село, Ізяславський р-н Хмельницької області

та іншими, зацікавленими в сільському  розвитку, організаціями.
Своїм досвідом Ви можете поділитися на Форумі Корпусу Волонтерів

До участі в Конференції залучилися експерти та волонтери сталого розвитку сільських громад, представники міжнародних проектів та програм розвитку сільських територій, представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Теми, заявлені до обговорення:

• Чи реально створити фонд громади в селі?
• Модельна бібліотека і її роль в розвитку села.
• Створення осередків охорони громадського порядку в сільських громадах.
• Модель громади сталого розвитку.
• Створення «Обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку на 2012-2015рр».
• Розвиток сільської громадської організації.
• Робочі місця на селі.
• Чому добре написаний проект для громади потребує «рекомендації»?
• Інституційний розвиток громади-спільноти. Організації, які дозволяють покращити якість життя громадян та фінансову самостійність громади (бездотаційний бюджет).
• Бренд села.
• Покращення умов для культурного розвитку громади та збереження фольклорної спадщини.

Короткі висновки.

1. В усіх областях України є досвід впровадження Програм розвитку сільських територій. Усі вони відрізняються як за підходами, так і за технологіями та обсягами фінансування. Для більш ефективного використання державних коштів пропонується провести моніторинг цих програм і запропонувати програми обміну успішним досвідом як на рівні областей, так і на рівні громад.

2. Моделлю громади сталого розвитку можна вважати громаду, де забезпечено:

• рівний доступ до якісних соціальних послуг;
• ефективну комунікацію всередині громади і назовні, що забезпечує участь   громадян у процесі прийняття рішень і відповідальність за їх реалізацію;
• інституційну спроможність реалізації проектів і ефективного використання внутрішніх та залучених ззовні ресурсів;
• енергетичну та ресурсну стабільність шляхом формування кластерів і диверсифікації джерел постачання;
• бренд громади, який продукує конкурентоздатну продукцію і дає економічну стабільність і фінансову незалежність;
• збереження і відновлення природних ресурсів для забезпечення соціальних потреб наступних поколінь;
• умови для  особистісного розвитку і збереження фізичного та емоційного здоров’я, повного розкриття творчого потенціалу на усіх рівнях.

3. Бренд сільської  громади (мікрорегіону). Кожна територія, базуючись на своїх унікальних відмінностях може почати створювати свій регіональний продукт. Продукт натуральний і такий, що впізнається споживачами. Важливим питанням є гарантія якості і збут. Продукт повинен бути дорогим. Образ Бренду – постійним. Приклади: Петриківський розпис, Дніпропетровська область, Зіньківська ковбаса, Хмельницька область, Сорочинський ярмарок, Полтавська область, Грицівські «Витріщаки», Хмельницька область та багато інших. Бренд формується і випливає із стратегії розвитку громади. Так Народний гурт «Веселиха» став візитівкою с.Михайлючка Шепетівського району Хмельницької області.

4. Власником Бренду має стати Акціонерне товариство, засновниками якого є усі жителі громади. Вони можуть розпоряджатися своїми акціями. Наприклад Гриців – як бренд – це досвід громади, яка сама себе розвиває.

5. Інституційне забезпечення сталого розвитку громади має початися з ініціативної групи, далі створення ГО, Кооперативу, комунального підприємства, агенції розвитку  та/або іншої установи, яка візьме на себе організаційні питання. Процес інституціалізації має завершитися формуванням системи прийняття ефективних рішень, їх впровадження, моніторингу і оцінки результатів. Комунікації забезпечать партнерство усіх організацій, які діють на території громади.

6. Створення осередків охорони громадського порядку в сільських громадах. Як групи самодопомоги і самооборони вони повинні діяти в рамках існуючого законодавства. Громада сама вирішує кому довірити. Бойове мистецтво та козацькі традиції допоможуть сформувати філософію спільної відповідальності і залучити молодь до благородної справи.

7. Покращення умов для культурного розвитку громади та збереження фольклорної спадщини потребують усі без винятку сільські громади. Заклади культури: бібліотеки, будинки культури, клуби, музичні та мистецькі школи, музеї потребують відновлення та комфортних умов. Необхідні партнери і спонсори, соціально відповідальні бізнеси, які візьмуться в першу чергу за свій культурний рівень і стануть прикладом для наслідування. Найбільше уваги треба приділити сільським дітям  і творчій молоді.

8. Робочі місця на селі можуть бути забезпечені через знаходження ринків збуту для продукції та послуг, які виробляються в сільській місцевості. Сільські жителі готові навчатися, але їм потрібні «провідники». Навчання для дорослих повинно супроводжуватися (коучінг). В швидкозмінюваному ринковому середовищі найбільш актуальним є здатність громад, а особливо їх лідерів адаптуватися до змін, швидко і ефективно реагувати на виклики і разом з тим утримувати традиції, які роблять сільські продукти більш конкурентоздатними і такими, що потрібні споживачам.

9. За результатами роботи конференції було сформовано Звернення до 3-го Форуму Громадянського Суспільства  Східного Партнерства, який відбудеться 28-30 листопада 2011 року в Познані, Польща.

Учасниками конференції досягнуто також домовленостей щодо реалізації спільних проектів:

• Організація та проведення в селах тренінгів «Репродуктивне здоров’я запорука міцної сім’ї»;
• Розробка бренду Грицева і його «розкрутка», напрацювання методики «створення» сільських брендів;
• Корпус Волонтерів для місцевих громад;
• Школа організаторів громад;
• Центр розвитку сільської громади;
• Розробка та впровадження Хмельницькою обласною радою «Програм проведення обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку на 2012-2015 роки».
• Проведення обласного Конкурсу підтримки ініціатив громад у Хмельницькій області;
• Бібліотека – комфортний інформаційно-духовний центр громади;
• «Щасливий малюк» – облаштування дитячого ігрового майданчику;
• Мережа успішних громад України;
• Інтеграція проекту «Бібліоміст» глибше до розвитку громади.

24 вересня 2011 року старовинний маєток Грохольських свяково приймав гостей. В  актовій залі панувала аура вишуканості звука та  живої музики.  Івано-Франківський камерний квартет “Гармонія-Нобіле” майстерно створював музичний супровід дійства.

Розпочався бал танцем “Жива Вода”, у виконані Ольги Гнатюк, після якого дівчатка з глечиками наповнили кришталеві чаші джерельною водою. Всі бажаючі мали можливість запалити свічечку — надії і пустити в чаші з водою біля обазу — ескізу статуї грицівської Діви Марії Непорочного Зачаття.

Господарка балу, президент Фонду Сталого Розвитку “Стара Волинь” – Наталя Гнатюк, промовила слова вдячності та  розпочала традиційний хоровод з стрічкою, який обєднав серця всіх присутніх.
У ритмах вальса,  кружляли красиві пари на справжньому балу. Перетворення стрічок в метелики мрій, які заповнили стилізоване зоряне небо, стало новою традицією балу.

Скульптор Сергій Леонідович Чумаков, поділився з гостями своїми напрацюваннями щодо  процесу  виготовлення  статуї Діви Марії непорочного зачаття для грицівської громади.

Справжнє свято живих квітів у вигляді майстерно оформлених квіткових композицій на балу, влаштувала грицівська бібліотека під керівництвом Валентини Грабарчук. Вероніка Дубина порадувала присутніх, своїм співом. Гості з задоволенням поласували  щасливими  пряничками — зірочками,  виготовленими Наталією Кравчук з думками любові та добра, спеціально до балу.

Наприкінці балу, дівчатка з кошиками, наповненими живими квітами, провели  благодійну акцію по збору благодійних внесків для виготовлення та встановлення в Грицеві статуї Діви Марії Непорочного Зачаття.

Наталя Гнатюк святково вручила сертифікати про дійсне членство в Фонді “Стара Волинь” новим староволинцям: Сергію Журбі, Лідії Островській, Юрію Островському.

Фонд Сталого Розвитку “Стара Волинь” виносить слова вдячності за допомогу у підготовці та проведенні 8-го Староволинського Балу: колективу ВХПУ-19, Івано-Франківському  камерному квартету “Гармонія-Нобіле”, Наталії Прокопчук, Валентині Гуменній, Оксані Арзамасцевій, Валентині Копії, Олександру Індруському, Наталії Гнатюк, колективу грицівської бібліотеки, Галині Конопліцькій, Наталії Кравчук, Надії Овчарук, грицівській Школі Сприяння Здоров’ю.

Та тенденція, щоб відзначити його як свято розвивається в різних частинах світу. Сільські жінки часто позбавлені будь-чкого соціального статсу, втім відіграють чи ненайважливышу роль у забезпеченні продовольчої безпеки для усього людства.

Цей день був покликаний нагадати усім те, наскільки вагомий внесок к суспільстві вностяь сільські жінки. Щасливого вам Дня і невтримної енергії!
—
Нижче публікуємо резолюцію Огранізації Об’єднаних Націй, якою цей день і був впроваджений.

Организация Объединенных Наций, Генеральная Ассамблея

12 February 2008 Шестьдесят вторая сессия, Пункт 63-a повестки дня 07-47195

Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей [по докладу Третьего комитета (A/62/433 (Part II)]

62/136. Улучшение положения женщин в сельских районах

Генеральная Ассамблея,

ссылаясь на свои резолюции 56/129 от 19 декабря 2001 года, 58/146 от 22 декабря 2003 года и 60/138 от 16 декабря 2005 года,

напоминая о том важном значении, которое придается проблемам сельских женщин в Найробийских перспективных стратегиях в области улучшения положения женщин, Пекинской декларации и Платформе действий, принятых на четвертой Всемирной конференции по положению женщин, в итоговых документах двадцать третьей специальной сессии Генеральной Ассамблеи под названием «Женщины в 2000 году: равенство между мужчинами и женщинами, развитие и мира в XXI веке», включая обзор и оценку осуществления решений, и Конвенции о ликвидации всех форм дискриминации в отношении женщин,

ссылаясь также на Декларацию тысячелетия Организации Объединенных Наций, в которой государства-члены заявили, в частности, о своей решимости способствовать равенству мужчин и женщин и расширению прав и возможностей женщин как эффективным средствам борьбы с нищетой, голодом и болезнями и стимулирования развития, носящего подлинно устойчивый характер, и на Итоговый документ Всемирного саммита 2005 года, в котором они заявили также о своей решимости содействовать обеспечению равенства женщин и мужчин и покончить с широко распространенной дискриминацией в отношении женщин путем принятия всего комплекса необходимых решительных мер,

приветствуя заявление, принятое Комиссией по положению женщин на ее сорок девятой сессии в контексте обзора и оценки хода осуществления Пекинской декларации и Платформы действий и итоговых документов двадцать третьей специальной сессии Генеральной Ассамблеи,

отмечая внимание, уделяемое улучшению положения женщин, принадлежащих к коренным народам, в сельских районах в Декларации Организации Объединенных Наций о правах коренных народов,

высоко оценивая работу соответствующих учреждений, фондов и программ Организации Объединенных Наций, особенно Организации Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры, в деле содействия обеспечению образования для всех при уделении особого внимания девочкам и женщинам в сельских районах,

приветствуя Монтеррейский консенсус Международной конференции по финансированию развития, а также Йоханнесбургскую декларацию по устойчивому развитию и План выполнения решений Всемирной встречи на высшем уровне по устойчивому развитию («Йоханнесбургский план выполнения решений»), в которых к правительствам обращен призыв учитывать гендерную проблематику в процессе развития на всех уровнях и во всех секторах,

приветствуя также Заявление министров на этапе заседаний высокого уровня основной сессии Экономического и Социального Совета 2003 года, принятую 2 июля 2003 года, в которой подчеркивается необходимость того,чтобы развитие сельских районов стало неотъемлемой частью национальной и международной политики в области развития и деятельности и программ системы Организации Объединенных Наций, а также содержится призыв к повышению роли сельских женщин на всех уровнях развития сельских районов, включая процесс принятия решений,

напоминая о том, что на Всемирной встрече на высшем уровне по вопросам информационного общества, проведенной в Женеве в 2003 году и Тунисе в 2005 году, а также в Тунисской программе для информационного общества, принятой на Всемирной встрече на высшем уровне в 2005 году, была подтверждена приверженность созданию потенциала в сфере информационно-коммуникационных технологий для всех и повышению доверия при использовании этих технологий всеми, включая женщин, коренные народы и отдаленные и сельские общины,

признавая важнейшую роль сельских женщин, в том числе женщин, принадлежащих к коренным народам, и их вклад в ускорение развития сельского хозяйства и сельских районов, повышение продовольственной безопасности и искоренение нищеты в сельских районах,

вновь заявляя о том, что искоренение нищеты является сегодня наиважнейшей глобальной задачей мирового сообщества и необходимым условием для обеспечения устойчивого развития, в частности в развивающихся странах, и признавая, что в сельских районах развивающихся стран по-прежнему проживает значительное большинство бедного населения мира,

признавая вклад пожилых сельских женщин в обеспечение благосостояния семей и общин, особенно в тех случаях, когда их покидают мигрирующие взрослые или когда вследствие других социально-экономических факторов им приходится брать на себя обязанности по уходу за детьми, ведению домашнего хозяйства и выполнению сельскохозяйственных работ,

вновь подтверждая призыв к обеспечению справедливого характера глобализации и необходимость направления усилий в рамках процесса роста на искоренение нищеты, в том числе среди сельских женщин, и приветствуя в этой связи решимость провозгласить цель обеспечения полной и производительной занятости и достойной работы для всех, в том числе для сельских женщин, главной задачей соответствующей национальной и международной политики, а также национальных стратегий развития, включая стратегии искоренения нищеты,

признавая настоятельную необходимость принятия соответствующих мер, направленных на дальнейшее улучшение положения женщин в сельских районах,

1. принимает к сведению доклад Генерального секретаря;

2. настоятельно призывает государства-члены в сотрудничестве, в соответствующих случаях, с организациями системы Организации Объединенных Наций и гражданским обществом продолжать свои усилия по осуществлению решений конференций и встреч на высшем уровне Организации Объединенных Наций и обеспечению комплексной и скоординированной последующей деятельности в связи с ними, включая их обзоры, и придавать большее значение улучшению положения сельских женщин, в том числе женщин, принадлежащих к коренным народам, в своих национальных, региональных и глобальных стратегиях в области развития посредством, в частности:

a) создания благоприятных условий для улучшения положения сельских женщин и обеспечения систематического уделения внимания их потребностям, приоритетам и вкладу, в том числе за счет более активного сотрудничества и учета гендерной проблематики, и их всестороннему участию в разработке, осуществлении и наблюдении за реализацией макроэкономической политики, включая политику и программы в области развития, и стратегий борьбы с нищетой, включая там, где они имеются, документы о стратегии сокращения масштабов нищеты, основанные на международно согласованных целях в области развития, в том числе сформулированных в Декларации тысячелетия;

b) обеспечения политического и социально-экономического расширения прав и возможностей сельских женщин на основе поддержки их полного и равного участия в процессе принятия решений на всех уровнях, в том числе за счет проведения, при необходимости, антидискриминационных мероприятий и оказания поддержки женским организациям, профсоюзам и другим ассоциациям и группам гражданского общества, борющимся за права сельских женщин;

c) поощрения проведения консультаций с сельскими женщинами, включая женщин, принадлежащих к коренным народам, и женщин-инвалидов, и их участия, через их организации и сети, в разработке, совершенствовании и осуществлении программ и стратегий в областях гендерного равенства и развития сельских районов;

d) обеспечения учета интересов сельских женщин и их участия в разработке, осуществлении, контроле и оценке политики и деятельности, связанных с чрезвычайными ситуациями, включая стихийные бедствия, гуманитарной помощью, миростроительством и постконфликтным восстановлением, и принятия в этой связи соответствующих мер для ликвидации всех форм дискриминации в отношении сельских женщин;

e) учета гендерных аспектов при разработке, осуществлении, контроле и оценке политики и программ в области развития, включая бюджетную политику, с уделением повышенного внимания потребностям сельских женщин в целях обеспечения извлечения ими пользы от политики и программ, принятых во всех сферах, и сокращения несоразмерной доли сельских женщин, живущих в условиях нищеты;

f) финансирования и активизации усилий в целях удовлетворения основных потребностей сельских женщин на основе более эффективного обеспечения важнейших объектов инфраструктуры сельских районов в таких областях, как энергетика и транспорт, расширения к ним доступа и их использования, укрепления потенциала и развития людских ресурсов, предоставления услуг в области безопасного и надежного водоснабжения и санитарии, реализации программ в области питания, программ обеспечения доступного жилья, образования, ликвидации неграмотности и здравоохранения, а также принятия мер в сфере социальной поддержки, в том числе в области сексуального и репродуктивного здоровья и лечения, медицинского обслуживания и поддержки по вопросам ВИЧ/СПИДа;

g) удовлетворения конкретных потребностей сельских женщин в вопросах охраны здоровья и принятия конкретных мер по обеспечению и расширению доступа к максимально возможным стандартам в области охраны здоровья для женщин в сельских районах, в том числе в таких областях охраны сексуального и репродуктивного здоровья, как охрана здоровья в дородовой и послеродовой периоды, срочная акушерская помощь, предоставление информации по вопросам планирования семьи и расширение знаний, повышение информированности и обеспечение более значительной поддержки в целях профилактики заболеваний, передаваемых половым путем, включая ВИЧ/СПИД;

h) разработки и осуществления национальной политики, поощряющей и защищающей реализацию женщинами и девочками в сельских районах всех прав человека и основных свобод и создания обстановки нетерпимости в отношении нарушений их прав, включая бытовое насилие, сексуальное насилие и все другие формы насилия по признаку пола;

i) обеспечения учета прав пожилых женщин в сельских районах за счет предоставления им равного доступа к основным социальным услугам, принятия соответствующих мер по социальной защите/социальному обеспечению, предоставления равного доступа к экономическим ресурсам и обеспечения контроля над ними и расширения возможностей пожилых женщин путем предоставления им доступа к финансовым и инфраструктурным услугам при уделении особого внимания оказанию помощи пожилым женщинам, включая женщин, принадлежащих к коренным народам, которые зачастую имеют доступ к немногим видам ресурсов и находятся в более уязвимом положении;

j) разработки конкретных программ оказания помощи и консультативных услуг в целях содействия повышению экономической квалификации сельских женщин в банковском деле, сфере современных торговых и финансовых процедур, предоставления микрокредитов и других финансовых и предпринимательских услуг большему числу женщин в сельских районах, в частности домашним хозяйствам, возглавляемым женщинами, для расширения их экономических возможностей;

k) мобилизации ресурсов, в том числе на национальном уровне и по линии официальной помощи в целях развития, для предоставления женщинам более широкого доступа к существующим сберегательным и кредитным программам, а также специальным программам, обеспечивающим для женщин финансовые средства, знания и инструменты, необходимые для укрепления их экономического потенциала;

l) включения положений о предоставлении сельским женщинам более широких возможностей в области занятости во все международные и национальные стратегии развития и стратегии искоренения нищеты, в том числе посредством, в частности, расширения возможностей трудоустройства в несельскохозяйственных секторах, улучшения условий труда и предоставления более широкого доступа к производственным ресурсам;
m) принятия мер по обеспечению того, чтобы неоплачиваемая работа и вклад женщин в сельскохозяйственное производство и другие сферы производства, включая производство, обеспечивающее доход в неформальном секторе, получали надлежащее признание, и по поддержке приносящих доход видов занятости сельских женщин в несельскохозяйственных секторах, улучшению условий труда и расширению доступа к производственным ресурсам;

n) содействия осуществлению программ, направленных на то, чтобы позволить женщинам и мужчинам в сельских районах согласовать их производственные и семейные обязанности и побудить мужчин делить в равной мере с женщинами обязанности, связанные с работой по дому и уходом за детьми;

o) рассмотрения вопроса о принятии, при необходимости, национального законодательства для сохранения знаний, новаторских идей и практики женщин в местах проживания коренного населения и местных общинах, связанных с народной медициной, биологическим разнообразием и местными технологиями;

p) принятия мер для решения проблемы отсутствия современных, надежных и дезагрегированных по признаку пола данных, в том числе за счет активизации усилий по учету данных по неоплачиваемой работе женщин в официальной статистике и создании систематической и сравнительной аналитической базы данных о сельских женщинах, которая будет использоваться при принятии решений по вопросам политики и программ;

q) разработки и пересмотра законов для обеспечения сельским женщинам там, где существует частная собственность на землю и имущество, полных и равных прав в том, что касается владения землей и другой собственностью, в частности в порядке наследования, и реализации административных реформ и других необходимых мер, с тем чтобы предоставить женщинам равное с мужчинами право на получение кредитов, капитала, надлежащих технологий и доступа к рынкам и информации;

r) оказания поддержки системе образования, учитывающей гендерные особенности, которая обеспечивала бы рассмотрение конкретных потребностей женщин в сельских районах в целях ликвидации затрагивающих их гендерных стереотипов и дискриминационных тенденций;

3. предлагает Комиссии по положению женщин и впредь уделять должное внимание положению сельских женщин при рассмотрении приоритетных тем;

4. просит соответствующие организации и органы системы Организации Объединенных Наций, в частности тем, которые занимаются вопросами развития, уделять внимание и оказывать поддержку расширению возможностей сельских женщин и их особым потребностям в своих программах и стратегиях;

5. подчеркивает необходимость выявления передовой практики в целях обеспечения сельским женщинам доступа к сфере информационно-коммуни-кационных технологий и их всестороннего участия в деятельности в этой сфере, учета приоритетов и потребностей сельских женщин и девочек как активных пользователей информации и обеспечения их участия в разработке и осуществлении глобальных, региональных и национальных стратегий в области информационно-коммуникационных технологий;

6. рекомендует государствам-членам, Организации Объединенных Наций и соответствующим организациям ее системы обеспечить учет потребностей сельских женщин в комплексном процессе принятия последующих мер по итогам крупных конференций и встреч на высшем уровне в экономической и социальной областях, в частности Саммита тысячелетия, Всемирной встречи на высшем уровне по устойчивому развитию, Международной конференции по финансированию развития, последующей Международной конференции по последующей деятельности в области финансирования развития для обзора хода осуществления Монтеррейского консенсуса, которая состоится во второй половине 2008 года в Дохе, проведенных в 2005 году обзора и оценки прогресса, достигнутого в осуществлении всех обязательств, сформулированных в Пекинской декларации и Платформе действий и итоговых документах двадцать третьей специальной сессии Генеральной Ассамблеи, и Всемирного саммита 2005 года;

7. призывает государства-члены принять к сведению заключительные замечания и рекомендации Комитета по ликвидации дискриминации в отношении женщин по их докладам Комитету при разработке политики и программ, нацеленных на улучшение положения сельских женщин, включая те из них, которые будут разрабатываться и осуществляться в сотрудничестве с соответствующими международными организациями;

8. постановляет официально объявить 15 октября Международным днем сельских женщин и отмечать его каждый год;

9. просит Генерального секретаря представить Генеральной Ассамблее на ее шестьдесят четвертой сессии доклад об осуществлении настоящей резолюции.

«Ми повинні дати людям-власникам агросадиб шанс заробляти гроші. Це – сімейний бізнес, який може приносити хороший заробіток. В нашій області є чимало красивих місць для якісного відпочинку, тому ми повинні запрошувати туристів та створювати для них сучасні умови», – зазначив Борис Клімчук.

Джерело: “Волинська Правда”.

Місце проведення: актова зала Грицівського ВПУ-38, вул. Ломоносова 10, смт. Гриців Шепетівського району Хмельницької  області.

Формат  проведення: Відкритий простір з можливістю презентації і обговорень.

Тема: Сталий розвиток сільських громад України — Європейський  вимір.

Мета  Конференції: обмінятися досвідом впровадження в Україні програм сталого розвитку сільських громад і сформувати пропозиції для 3-го Форуму громадських організацій країн Східного партнерства, який відбудеться 28-30 листопада 2011 року в Познані, Польща.

На  Конференції у Грицеві буде представлено досвід проектів, реалізованих і тих що реалізуються провідними громадськими організаціями та міжнародними інституціями:

• Фондом Сталого Розвитку «Стара Волинь»
• ГО «Європейський діалог»
• ГО Асоціація «Відродження Грицева»
• Миколаївським Фондом ЛАСКА «Сприяння економічним і соціальним реформам»
• ГО «Подільська агенція регіонального розвитку»
• Проектом ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду»
• Проектом Міжнародної ради з наукових досліджень та обмінів IREX «Бібліоміст»
• Корпусом Миру США в Україні
• Агентством США з міжнародного розвитку USAID
• Міністерством аграрної політики та продовольства України
• та іншими, зацікавленими в сільському розвитку, організаціями.

Учасники: до участі в Конференції запрошуються експерти та волонтери сталого розвитку сільських громад, представники міжнародних проектів та програм розвитку сільських територій, представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Очікувані результати: Сформульовані пропозиції для Форуму ОГС в Познані. План дій Коаліції на 2012-2013рр. Домовленості для реалізації спільних проектів, що стосуються сталого розвитку сільських громад України та країн східного партнерства.

Благодійний внесок на покриття вартості копіювання звітів, виготовлення роздаткових матеріалів та організації харчування – 70 грн. (для дійсних членів Фонду «Стара Волинь» та представників організацій – учасників Коаліції Сталого Розвитку Сільських Громад – 20 грн.)